Головна→НовиниБлог→28 жовтня 2026: Перший комітет ООН ухвалив резолюцію Японії про ядерне роззброєння — 150 голосів
новини

28 жовтня 2026: Перший комітет ООН ухвалив резолюцію Японії про ядерне роззброєння — 150 голосів

27 жовтня (28 жовтня в Японії) Перший комітет Генеральної Асамблеї ООН ухвалив спільний проєкт резолюції «про спільні кроки на шляху до світу без ядерної зброї»: за нього проголосували 150 країн, проти — 7, утрималися — 25. Японія — координатор проєкту, а в самому тексті окремим пунктом згадано гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до ДНП.
28 жовтня 2026 р.·5 хв читання
Зал Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку — ілюстрація до голосування Першого комітету з питань роззброєння
Фото: Wikimedia Commons / Mojnsen

27 жовтня 2026 року (28 жовтня в Японії) у Нью-Йорку Перший комітет Генеральної Асамблеї ООН ухвалив резолюцію «про спільні кроки на шляху до світу без ядерної зброї» (「核兵器のない世界に向けた共通の取組」). За неї проголосували 150 країн, проти — 7, утрималися — 25. Проект не японський самотужки: це спільний документ 18 країн (координатор — Японія), внесений до порядку денного за пунктом 101 (gg) «Загальне і повне роззброєння».

Що таке Перший комітет. Це головний орган Генеральної Асамблеї з питань роззброєння та міжнародної безпеки (First Committee). Саме тут традиційно розглядають проекти резолюцій про ядерну зброю, ДНП, роззброєння та міжнародну безпеку; ухвалені комітетом документи потім виносяться на пленарне засідання Асамблеї. Працює комітет у Нью-Йорку, в рамках 81-ї сесії Генеральної Асамблеї.

Що каже МЗС Японії. У заяві міністра зовнішніх справ від 28 жовтня 2026 року названо три речі. По-перше, цього року відбулася Конференція з перегляду ДНП (NPT Review Conference), і без зміцнення режиму ДНП «жодних практичних кроків на шляху до світу без ядерної зброї» досягти неможливо. По-друге, Японія закликає міжнародне спільнотво реалізувати практичні кроки у напрямах, які для неї ключові: підвищення прозорості ядерних озброєнь, зниження ядерних ризиків, діалог між ядерними державами, якісне та кількісне роззброєння, а також краще усвідомлення реальності атомних бомбардувань. По-третє, Японія наголошує, що в умовах «все більш жорсткого й складного міжнародного середовища безпеки», де розкол у світі щодо роззброєння поглиблюється, підтримка проєкту з боку держав із різними позиціями — надзвичайно важлива. І Японія, як єдина країна, яка зазнала атомного бомбардування під час війни, і далі просуватиме цю лінію. До речі, 2026-й рік — 81-й від Хіросіми та Нагасакі: саме так про це каже преамбула проєкту.

Важлива деталь про ДНП. Конференція з перегляду ДНП 2026 року (27 квітня — 22 травня) не змогла дійти консенсусу щодо змістового фінального документа — про це прямо сказано в преамбулі проєкту резолюції. Тобто саме тому Японія й пропонує «практичні кроки»: не через консенсус, а через конкретні заходи.

Чого в заяві немає. МЗС Японії в цій заяві не називає Росію — ані в тексті, ані в сенсі: теза про прозорість стосується ядерних озброєнь у загальному, без імен. Зате сам проєкт резолюції формулює це конкретніше: пункт 3 виражає «занепокоєність швидким і непрозорим кількісним нарощуванням та непрозорою якісною модернізацією ядерних сил деякими ядерними державами» (rapid and non-transparent quantitative expansion and opaque qualitative improvement of nuclear forces by some nuclear-weapon States) і закликає уникнути гонки ядерних озброєнь.

Де в цьому Україна. У самому проєкті є окремий пункт — 10-й, який згадує Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до ДНП 1994 року (Memorandum on Security Assurances in Connection with Ukraine's Accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons of 1994). Резолюція закликає ядерні держави «дотримуватись і поважати всі наявні гарантії безпеки» (negative security assurances) — зокрема у контексті договорів і відповідних протоколів про безъядерні зони, а також зобов'язань за Меморандумом 1994 року. Це найпряміший «український» рядок у всьому документі. Тож японський аргумент про спільні зусилля — не абстракція: Японія пропонує закріпити в резолюції ООН ті самі гарантії, які дала Україні у 1994 році.

Чого ця резолюція не робить. Перебільшувати не варто: це політична декларація. Вона не створює юридично зобов'язуючих норм, не має механізму примусу, не встановлює графіку роззброєння і нічого не змінює у позиції Росії. Далі — за планом — початок грудня: проєкт виноситься на пленарне засідання Генеральної Асамблеї, і лише після голосування в повному складі він стане офіційною резолюцією ГА. Пункт 16 проєкту додає підпункт «Спільні кроки на шляху до світу без ядерної зброї» до попередкового порядку денного 82-ї сесії за пунктом «Загальне і повне роззброєння».

Практична порада. Якщо вам важливо, як Японія ставиться до безпеки України, корисніше за текст резолюції читати заяви МЗС Японії (外務省) з українського напряму — саме там формулюється оперативна позиція. А якщо потрібна практична сторона — статус, страховка, робота, візи для іноземців — це в нашому гайді: cityhall, insurance, work.

#ООН#ядерне роззброєння#Японія#МЗС#Росія#Україна#новини

Privacy. Ми не збираємо персональні дані. Аналітика і third-party cookies відсутні. Використовується лише localStorage для чек-лістів (зберігається у вашому браузері, не передається нам). Політика → ·  Підтримати проєкт